• Ви знаходитесь тут:

• Головна
• Шкільна бібліотека
• Літературна альтанка
• Гімн книзі

Народні прислів'я та приказки

- Книги – ключ до знань.
- Золото добувають із землі, а знання – з книжок.
- З ручаїв – ріки, з книжок – знання.
- Хліб наснажує тіло, книга – розум.
- Книга – міст у світ знань.
- Розум без книги, що птах без крил.
- З книгою подружишся, розуму наберешся.
- Книги читати – усе знати.
- Книга для розуму, що теплий дощик для посівів.
- Одна книга тисячі людей навчає.
- Книга для дітей, що волога для полів.
- Книга не пряник, а дітей до себе манить.
- Книгу читають не очима, а розумом.
- Книга корисна, коли її читають.
- Без хліба легше прожити, аніж без книги.
- Книга – світ, книга - серцю привіт.
- Дім без книги – день без сонця.
- Хороша книга яскравіша за зірку.
- Книгу читай, розуму набирай.
- Знання – сонце, книга – віконце.
- У домі без книги, як без вікон, темно.
- З книгою жити – з добром дружити.
- Кому книга – розвга, а кому – навчання.
- Нема розумного сусіда – з книгою поговори.
- Книга – твій друг, без неї як без рук.
- У Землі спутник – Місяць, у людини – книга.
- Книга добру навчить, від дурного відверне.
- Хороша книга – свято.
- Весела книжка – твоя радість.
- День без книги – що обід без хліба.
- Книга – дзеркало життя.
- Книга мала, та серцю люба.
- Книга подібна воді – дорогу проб’є усюди.
- Молодому книга – крила, старому – кийок.
- Книгу прочитав – на крилах політав.
- Письменному книжка в руки.
- Грамоти вчиться – завтра знадобиться.
- Мудрим ніхто не вродився, а навчився.
- Хто вчиться змолоду, не знає на старість голоду.
- Грамотний – видающий і на все тямущий.
- Ученому – світ, а невченому – тьма.
- Наука в ліс не веде, а з лісу виводить.
- Знайко біжить, а незнайко лежить.

Загадки про книгу

1. Не дерево, а з листям,

Не людина, а говорить.

2. Бачить – не бачить,

Чути – не чує.

Мовчки говорить,

Дуже мудрує.

3. Ні думає, ні гадає, а других навчає.

4. Не сорочка, а зшита,

Не кущ, а з листочками,

Не чоловік, а говорить.

5. Дерево – не дерево, а листки має;

Той буде мудрим, хто їх добре знає.

6. Дивишся – чистенька,

Погладиш – гладенька,

А читати станеш – спотикаєшся.

7. Снігові поля, чорні грачі,

Хочеш розумним бути – бери та вчи.

8. Кожний, скільки хоче, бере, а все лишається.

9. Не людина, а є вчителем людини.

10. Уст не маю, а про живих і мертвих красно розповідаю.

11. Без язика, а говорить;

Без голови, а все розуміє;

Без ніг, а скрізь буває.

12. Живе без тіла, говорить без язика.

13. Язика не має, а науки навчає.

14. Хто мовчки учить?

15. Сама я нічого не знаю, та всіх розуму навчаю.

16. Лежить, мовчить, а сто нерозумних навчить.

17. Біле поле, чорне насіння, хто його сіє, той розуміє.

18. По білому полю чорним маком сіяно.

19. Дуже я потрібна всім –

І дорослим, і малим.

Всіх я розуму учу,

А сама завжди мовчу.

20. Поле письменник-агроном

Засіяв буквами-зерном.

Отож, читачу, поспішай

Зібрати мудрий урожай!

21. Завжди можу стати у пригоді,

Моїх вам порад не злічити.

І кажуть про мене в народі:

“Мовчить, а сто дурнів навчить”.

22. Паперовий кораблик щодня

Перевозить у трюмах знання,

Після плавання цей корабель

Повертається в рідний портфель.